Вболівальники клубу неодноразово читали на сторінках нашого сайту інформацію щодо юнацької збірної України (U-17). Сьогодні нам вдалося взяти коротке інтерв'ю у капітана команди, Сергія Шевцова.
- Сергію, доброго дня. Розкажи, будь - ласка як успіхи, як самопочуття.
- Працюємо, зараз в нас останній збір перед Чехією, часу обмаль, тому треба дуже гарно попрацювати.
- До речі, ми хочемо тебе привітати, нещодавно тебе призначили капітаном збірної. Можеш розповісти про те, як відбуваються вибори капітана?
- Коли ми приїхали до Києва перед нашим виїздом на турнір до Португалії, головний тренер збірної, Лисенко Сан Санич, проводив з усіма гравцями співбесіди. Відбулася така розмова і зі мною, на якій мені було сказано, що я буду виконувати функції капітана.
- І як ти вважаєш щось змінилося після цього? Ставлення до тебе гравців, тренерів, особисто до себе як ти став відноситися.
- Відношення з боку гравців до мене ніяк не змінилося, бо я вже виконував функції капітана, за відсутності нашого основного. Особисто до себе відношення дуже змінилось. Капітан – це дуже відповідальна посада і вимоги до нього удвічі більші ніж до інших.
- Скажи будь-ласка, а як сталося, що у "Буковині" коли ти грав, то всі ігри відіграв без замін? З чим це пов’язано, що потрібен на полі знаходиться молодий гравець.
- Я не знаю з чим це пов’язано, це не моя справа. Моя справа – це гарно виконувати свої футбольні обов’язки, а тренера вирішують грати мені чи ні.
Коли в 15 років потрапив до основного складу «Арсенал» Харків (це було у липні 2008 року), головний тренер Кисіль Владислав Юрійович, сказав мені, що я повинен як губка все втягувати в себе, уважно слухати і працювати-працювати. Ті слова засіли мені у мозок, тому я не відволікаюсь ні на що, в мене є мета, яку я обов’язково втілю в життя.
- Хто з тренерів з якими тобі вдалося попрацювати залишив у тебе більше спогадів?
- Усі без виключення тренери з якими я працював і продовжую працювати, дуже багато дали мені у розвитку. За все це їм моя велика вдячнічть!
- Як в тебе справи з навчанням?
- На навчання дуже мало залишається часу, але я намагаюсь, коли в мене вільна година без підручника не залишатись та й перед сном без формул та теорій не засинаю (сміється).
А якщо чесно, то я обов’язково у цьому році закінчу школу, здам тести та вступлю до інституту, це теж є мета на найближчі 4 місяці.
- Як ти проводиш свій вільний час? Є в тебе якісь захоплення?
- Вільного часу в мене майже не буває. Всі місця зайняті футболом, але коли в Харкові, то багато часу проводжу зі своїми батьками, за якими дуже сумую, та з товаришами. А нещодавно (до свого сорому) перший раз встав на лижі. Ми з Владиславом Юрійовичем були на лижній базі «Темп» і коли я вперше вийшов на сніг, то дуже стало соромно, але після години тренувань, та після того як я побачив справжніх лижників, сказав собі, а чому я так не можу і з легкістю заїхав пішки із лижами у руках на найвищий пагорб (сміється). Наступного разу обов’язково ще поїду туди ж.
- Сергію, ні для кого не секрет, що молоді гравці збірної знаходяться «під наглядом» у різних клубів. Чи були вам якісь пропозиції?
- Усі пропозиції, якщо вони були, надходять до клубу, а мені потрібно думати як вдосконалювати свою гру. Пропозиції мабуть були, але якщо це буде дійсно гідна пропозиція, я думаю мені про це скажуть.
